Передісторія Якось випав у мене шанс поїхати з друзями до Атлантичного океану. Але виникла проблема - вони їхали у вівторок. А у вівторок у мене робочий день. Як не намагався собі знайти заміну, але нічого не виходило… В результаті, друзі поїхали без мене, а я залишився вдома. Було дуже прикро. Начебто не пощастило? Але слухайте далі. Вирішив я від горя ввечері піти в тренажерку. Бігаю собі на біговій доріжці, нікого не чіпаю....

Як я вже писав в одному зі своїх минулих постів, дорогою до Александрії мені сказали, що я житиму разом із чотирма хлопцями-українцями. Як потім виявилось, всі ми готували так собі. Тому на початку нам було важко… На початку Потрібно було якось виживати. Але як? Перший час у нас були популярні ось такі бутерброди: Мікс всього, що було у холодильнику Склад змінювався від настрою кухаря і від наявності продуктів у холодильнику....

Четверте липня. Усе як завжди. Спека +40, вологість як в тропіках, чисте небо і жодного натяку на хмари. Їхати до Вашингтона вдень було безглуздо. Спекотно, і ніхто особливо не бажає виходити на вулицю. Вирішив їхати ввечері. Моя дорога до столиці проходить уздовж річки повз велике поле. Зазвичай тут тихо і спокійно. 5 - 6 чоловік, не більше. Але сьогодні… Сьогодні була максимальна кількість відпочиваючих Склалося враження, що всі, хто тільки міг сюди доїхати, дійти або доповзти, зробили це....

Трохи історії Жив-був якось англійський учений, хімік і мінералог Джеймс Смітсон. Усе життя він робив свій внесок у науку, проводив дослідження і робив усе можливе, щоб по собі залишити слід в історії. Але на жаль, як і всі смертні, він одного разу помер. Через деякий час, адвокат Джеймса оголосив заповіт. У нього не було своїх дітей. Тож першою людиною, яка стояла в черзі на його чимале багатство, був його племінник....

Сиджу я у себе на басейні, нікого не чіпаю, сьома вечора. Зазвичай у цей час у мене 1 - 2 відвідувача. А цього разу взагалі нуль. Сиджу. Думаю про те, як круто ось так просто розвалитись на шезлонгу, читаючи класну книжку. І тут на тобі: забігають до мене зграя малюків з їхніми батьками. — У нас тут невелика вечірка після гри в бейсбол! — Чудово… А що робити? Довелось відкласти книгу на найцікавішому місці, брати в руки свисток і стежити за малечею....

Усе ще думаєте, що рятувальник - це людина, яка цілими днями лежить на пляжі, засмагає і грає у волейбол із пишногрудими блондинками? У принципі, колись так думав і я. Але ви навіть не уявляєте наскільки помиляєтесь. В Америці, майже на кожному гарному районі є свій басейн. Оплата за його обслуговування входить у вартість щомісячних комунальних платежів. Тож цей басейн безкоштовний для всіх жителів цього району. За законами США, на кожному басейні має бути рятувальник....

’**їзд на мій район_ Eaton square - це назва мого району, про який сьогодні піде мова. Живу я ось у такому ось двоповерховому будинку. Він складається з двох під’їздів, у кожному з яких по чотири квартири: дві на першому поверсі і дві на другому. Наш будинок Весь район складається приблизно з таких самих будинків. Усі вони відрізняються тільки кількістю поверхів і квартир. Мій дім праворуч Газон завжди акуратно підстрижений. Навколо багато дерев, різних квітів і кущів....

Уже минув місяць, як я приїхав до США, а мені так і не вдавалось з близька побачити головну визначну пам’тку столиці - Монумент Вашингтона, або в народі - “Олівець”. Після переїзду в Александрію цю несправедливість потрібно було негайно вирішувати, що я незабаром і зробив. Дорога У США знайти кудись дорогу - це справа п’яти хвилин. Заходимо в Google Maps, пишемо звідки ми їдемо, пишемо куди, і натискаємо “Прокласти маршрут”. Гугл одразу ж тобі покаже, на який автобус тобі потрібно сісти, на якій станції метро встати і де пересісти....

Якось дуже швидко в мене пролетіли ці два тижні в Ашбурні, і якось непомітно настав час переїжджати в Александрію. У понеділок, я, як зазвичай, приїхав додому, повечеряв, і з думкою “завтра вранці добре відісплюся, поприбираю і зберу речі” пішов спати. На годиннику було 23:40. Я вже майже заснув, але тут пролунав дзвінок: — Привіт! Мене звати Сергій. Я за 40 хвилин до тебе заїду і заберу тебе в Олександрію. Тож збирай речі і чекай....

Ще дорогою з аеропорту мені сказали, що: “…ти приїхав доволі таки рано (4-те травня), а відкриття сезону аж 26-ого травня. Весь цей час доведеться попрацювати в сервісному відділі, де ти будеш допомагати одному хлопцю з нашої компанії обслуговувати, чистити і ремонтувати басейни". Відразу це для мене прозвучало якось несподівано. Їхав працювати рятувальником, а тут тебе відправляють у сервісний відділ. Якось це мені одразу нагадало історію дівчат, які їдуть працювати за кордон офіціантками, а насправді працюють… Ну ви зрозуміли....