Ще вчора ми тільки спустилися з Кіліманджаро. Уже сьогодні нам потрібно було встати рано вранці і вантажитись. На нас чекали джипи для сафарі. Попереду було відвідування двох національних парків: Тарангіре і Нгоронгоро. Відразу скажу, сафарі в нашому випадку - це не стріляти по тваринах! Тільки дивитись і милуватись.
Нашим завданням було за ці два дні побачити так звану “Велику африканську п’ятірку”: слона, носорога, буйвола, лева і леопарда. Я загалом спокійно ставлюся до чотирьох із них. Але леви… Я завжди мріяв їх побачити в дикій природі. Усі ми бачили відео, як прайд ліниво відпочиває в спекотний день. Ось я хотів це побачити наживо. Ну або хоча б просто левів. Для мене поїздка вважалася б пройденою на срібло, якщо я зійду на Кіліманджаро. Золото - якщо побачу левів у дикій природі. Платина - якщо вони пройдуть прямо поруч із нашим джипом 🤞
Щойно ми заїхали в парк - одразу побачили зграю імпал. Чи то я їх раніше в зоопарках не бачив, чи то в зоопарках вони втрачають фому… Але це просто суперкари! Чітко видно кожну жилку. Відчувається грація в кожному русі. Одразу згадується відео, як німецькі інженери працюють над кожною деталлю гоночних болідів. Цікаво, що це була зграя самців. У них зазвичай один самець заправляє гаремом самок. А ті, хто не зміг з ним конкурувати - створюють групу тих, хто програв, але не зламався!
Потім нам круто пощастило. Ми потрапили на групу слонів. Точніше ми до неї під’їхали, а вони потім через нас пройшли. У зоопарках зазвичай бачиш одного або двох слонів. В азіатських країнах є цілі парки. Але побачити їх наживо, та ще й на тлі африканської природи… ух. У слонів матріархат. У групі ми побачили найбільшого слона. За поведінкою і розмірами вирішили, що це головний. І коли він проходив повз наш джип переконалися, що таки так - матріархат.
Трохи проїхавши ми побачили зграю стерв’ятників, що кружляли. Припустили, що там леви когось піймали і нам потрібно їхати туди. Дороги в ту точку не було. Тож жартома (чи ні) гіди шукали добровольців сходити на розвідку. Виявилось, що стерв’ятники просто кружляли в пошуках здобичі і плавно переміщалися скануючи територію.
Переїжджаючи річку ми дуже далеко побачили левицю! Вона йшла берегом. Загалом можна сказати, що левів побачили. Але слабенько… Тільки в бінокль. Камера не дотягувала що б нормально сфотографувати.
Далі зустріли страусів, жирафів, антилоп гну, бородавочників (пумби), ще слонів, ще імпал. Потім нас накрила злива. А потім - джекпот.
Ми побачили, що в одній точці з’їхалося штук п’ять джипів. Під’їхавши, наш гід сказав: “three lions”! Під деревом лежала левиця, і двоє левів-підлітків. Ми поспостерігали за ними в біноклі. Але потім джипи почали організовано до них під’їжджати.
Не можна просто взяти і в один момент стати водієм сафарі-джипа. На нього потрібно вчиться. У список необхідних знань входить і знання поведінки тварин. Якщо твій сафарі джип протаранить носоріг - оплачувати ремонт будеш ти. Так що все серйозно.
У кожному джипі є рація. Водії постійно спілкуються один з одним, щоб поділитися інфою, де хто яких звірів побачив. Так було і з левами. Коли ми виїхали подивитися їх ближче - всі джипи рухалися організовано. Велика левиця зрозуміла, що їй набридли ці людці і швидко зникла. А підлітки трохи пригальмували. Їм було цікаво. І завдяки цьому ми змогли їх роздивитися.
Потім ми зупинилися в спеціальному місці зі столиками, щоб поїсти морозиво, попити кави і помилуватися краєвидами. Як заведено в Африці, в таких місцях промишляють мавпи. Поки ми спілкувалися і фотографувалися, в одного з наших членів команди було підло вибито морозиво! Посміялися і забули. Потім ми стояли в колі. У центрі була інша мавпа. Я кидав їй по трохи шоколаду і вона швидко з’їдала його. Сміялися, фоткали її. Потім в одну мить ця зараза стрибнула на мене в спробі віджати морозиво! Я нічого не встиг зрозуміти, був просто не готовий. У підсумку операція провалилася - морозиво впало на землю, а мавпу відігнали. Ще один урок моєї самовпевненості. Після другого випадку почали підозрювати продавців морозива у змові з мавпами 🙂
Після цього на нас чекала дорога додому. Дорогою ми бачили ще купу різних звірів, на яких надивилися за день. Сафарі в Танзанії вважаються одними з найкращих у світі. Я був на сафарі в Шрі-Ланці. Ну таке… Звірі були, але далеко. Тоді тільки один слон підійшов до нас. А тут… Не знаю, чи зможу я тепер ходити в клаустрафобні зоопарки.
На виїзді з парку на нас чекав фінальний акорд - зебри. Вони просто паслися вздовж дороги. Як у нас часом корови, так тут зебри. Люди так і не змогли їх приручити, оскільки це волелюбні тварини. Згадайте через кого почалися всі пригоди в мультику про Мадагаскар. Тут вони просто мирно собі живуть. Люди їх не чіпають, а вони людей.
Разом за день з великої п’ятірки ми побачили трьох: слона, буйвола і лева. Наступного дня на нас чекав парк Нгоронгоро, де були всі шанси побачити інших.
