Довгоочікувана відпустка! Цілий рік поїздки відкладалися одна за одною. До останнього не вірив, що все вийде. Але нарешті зірки зійшлись!
Залишав Бориспіль з -6 за бортом, а прилетів у +30. Перша зупинка - Занзібар. Ми тут лише на день. Увечері літак на Кіліманджаро і там уже почнуться справжні пригоди… А поки є вільний час - гуляємо містом і знайомимося з Африкою.
Перше що впадає в око - відсутність будь-якої пандемії. Усі ходять без масок, ніде немає сатанайзера і ніхто не тримає дистанцій. Танзанія вирішила не запроваджувати обмеження. Під чесне слово заповнюєш форму на в’їзді, що в тебе немає симптомів - і все.
Друге – це африканська специфіка. Акуна Матата! Ніхто не париться, не спішить. Все спокійно та розмірено. Як і в багатьох країнах у яких цілий рік літо. Якість життя та акуратність у побуті далека від Європи. Але я знав на що підписуюсь 👌 Кури ходять по газону біля гарного будинку у центрі міста, сміття на вулицях. Люди добрі та усміхнені.
І навкола самі коти. Ані собак, ані іншої живності. Тут у них монополія.
Вода в Індійському океані тепла. Для місцевих вона вважається холодною. Та й +6 для них – це дикий холод.
Після моря, екскурсій та вечері - всіх вирубує. Хочеться лягти поспати під пальмою. Але на нас чекає наступний літак і початок штурму Кіліманджаро 😌
