Я беру участь у конкурсі Школи менеджерів Стратоплан для отримання безкоштовного навчання в новій річній програмі. Кому не складно - підтримайте лайком!
Привіт! Мене звати Ярослав. На даний момент я розвиваю свій аутсорсинговий бізнес і паралельно займаюся самоосвітою. Зараз у моєму розумінні «хороший менеджер» - це професіонал своєї справи, який робить життя оточуючих кращим, а роботу - приємнішою. І це саме те, чого я хочу досягти в цьому житті. Але часом аж не віриться, що я так думав не завжди. Щоб детальніше пояснити, чому я хочу вчитися в школі менеджерів - почну трохи здалеку.
“Усі менеджери - гівнюки” - іншого стереотипу і не могло сформуватися в голові в маленького хлопчика, який ріс у дев’яності роки не в найдоброзичливішому суспільстві. У пошані були звичайні робітники, які з ранку і до вечора стояли за верстатами. Або «реальні пацани», які не найзаконнішим чином заробляли собі на життя. А «менеджер» для всіх був якимось мудаком, якого батьки чи друзі пропхали на заповітну посаду. Це була людина, яка нічого не робила, окрім як кричала на своїх підлеглих і роздавала всім стусани.
З таким переконанням я ріс до самого вступу в технікум на спеціальність «Комп’ютерні системи». Цей час збігся з найграндіознішою подією в моєму житті - мені підключили Інтернет! Спочатку я, звісно, не розумів усієї потужності цієї технології. Я витрачав час на дурні чати і не менш дурні онлайн-ігри. Але цікавість та інженерна жилка дали про себе знати. Спочатку я напоровся на habrahabr.ru і зрозумів, що днями в інтернеті можна сидіти не тільки за іграми. Спочатку багато читав про електроніку і мікроконтролери. Почав під них писати код. Потім мені захотілося з’єднати їх з комп’ютером і я почав кодити під Windows. Так непомітно я прийшов у світ IT.
На хабрі я час від часу натрапляв на пости про менеджмент. Тоді ще переконання, що «всі менеджери - гівнюки» у мене було досить сильним і нікуди діватися не збиралося. Цікавість взяла своє і я почав читати ці пости. З кожною прочитаною статтею моє здивування зростало! Там розповідалося про досить складні речі: планування, тактика, стратегія, робота з людьми, мотивація. Про крик на співробітників там і слова не було! До мене почало доходити, що не все так просто.
Фінальним цвяхом у кришку труни моїх стереотипів була моя поїздка до США за програмою «Work and Travel». Там я побачив, що таке справжній менеджмент. Мені пощастило працювати з професіоналами. Я дізнався, що хороший менеджер - це людина, яка може відмінно виконати роботу своїх підлеглих. Яка перша лізе на амбразуру при виникненні проблем. Яка за необхідності готова засукати рукава і без запинки полізти по лікоть у лайно. А головне - він не повинен заважати виконувати роботу своїм співробітникам. Це був мій міні-MBA.
Повернувся я зовсім іншою людиною. Я зрозумів, що менеджери теж різні бувають. Як лікарі. Є лікарі, які тебе з того світу дістануть, а є ті, які тобі клізму при переломі випишуть. Я зрозумів, що стара радянська освіта абсолютно не давала уявлень про правильний менеджмент. І всі, хто якимось чином ставали керівниками, діяли так само, як і їхні попередники: кричали, скидали відповідальність на інших, деградували і вичавлювали всі соки з компанії.
І головне що я зрозумів - менеджерами не народжуються. Ними стають. І стають тяжкою працею упереміш із постійним навчанням.
Зараз моє мислення повернулося на 180 градусів. Спочатку я зіткнувся з усіма тяжкими менеджменту, отримавши посаду CTO на телестудії. Брак знань вилився у витрачені нерви і зіпсоване здоров’я. Але перші помилки були зроблені не даремно: уроки з них були отримані.
Паралельно я займався громадською діяльністю і допомагав в організації різних заходів. Це було жорстке прокачування соціальних і менеджерських скілів: різноманітні переговори, спілкування з людьми, координація дій. Навіть той самий збір благодійних коштів на вулиці - це ще той челендж! Зі 100 людей до яких ти підійшов - 98 у кращому випадку відмовлять, у гіршому - пошлють. І тоді ти починаєш розуміти до кого і з якого боку підійти, щоб підвищити свій KPI і зменшити кількість відмов. Усе як у реальному бізнесі.
Зараз я почав розвивати свою студію розробки програмного забезпечення Smart App Studio. Спочатку працював один і все було чудово. Але трохи пізніше почав залучати на допомогу людей. Почали приходити великі проекти. І тут знову почалися проблеми. Прострочення проєктів, проблеми з ТЗ, які виливалися в розбірки із замовником. У підсумку я вперся в стіну відсутності багатьох знань у сферах: планування, роботи з людьми, переговорів, управління проєктами, розв’язання проблем, управління ризиками і т.д. і т.п.
У мене з’явилася мрія: отримати MBA в Британії або США. Але для цього потрібні чималі фінанси, яких на даний момент у мене немає. Одного разу я зіткнувся зі Славою Панкратовим на одній конференції, а потім прочитав «Чорну книгу менеджера». Подача матеріалу мені дуже припала до душі! Тож я впевнений - школа менеджерів «Стратоплан» буде для мене чудовою сходинкою для досягнення своєї мрії: стати професійним менеджером і бізнесменом, який побудував себе з нуля. Так так, тим самим менеджером якого я колись давно вважав говнюком =)