Ми вирушили в місто Волфіш-Бей, недалеко від Свакопмунда, щоб поплавати на каяках поруч із колонією морських котиків. За природою це полохливі створіння. На суші знаходяться всі їх хижаки. Та й швидкістю переміщення вони тут не блищать. Тому під час наближення пішки або на машині вони відразу кидаються у воду. Інша справа на каяках. Тут немає акул або касаток. Тому якщо ти на воді - ти не хижак.
Колонія величезна. Шум, крики і запах відповідні 🙂 На жаль політати на дроні не дозволили. Це національний парк і ми тут не єдині туристи. А розполохати всю колонію - так собі ідея.
Це новий рівень пригод. Оскільки морські котики тебе не бояться, то вони без проблем підпливають і цікавляться що ти таке. Якщо засунути весло у воду і плавно ним посмикувати, то деякі можуть підплисти і вкусити за нього 🙂 Розповідали навіть про випадки, коли вони перестрибували через каяки або застрибували на них. Одного нашого хлопця морський котик мало не вкусив за GoPro. Загалом тут ти у них гість, а не вони у тебе.
Трохи обсохнувши і перекусивши, ми вирушили далі.
По дюнах на джипах
Остання наша пригода біля Свакопмунда - поїздка по дюнах на джипах і відвідування місця, де дюни зустрічаються з океаном. Джипи були не наші і не ми були за кермом. Тут потрібно бути супер досвідченим і натренованим, щоб не застрягнути в піску і не перевернутись. А таке трапляється. Дюни постійно змінюються і ти на рівні інтуїції маєш розуміти: де можна їхати, а де ні. Спускаючись із гори не можна гальмувати. Навпаки - потрібно підгазовувати, що контрінтуїтивно. Плюс, їхати на автоматі - не варіант, тільки механіка. Тож ми розслабились і отримували задоволення.
Водії були місцеві, нащадки перших німецьких колоністів. У них була чудова англійська, оскільки з третього класу всі предмети викладають тільки нею. У Намібії всі дорожні знаки, реклама на бігбордах, текст на продуктах - усе англійською. Дуже зручно для туристів. Та й для країни. Проблема в тому, що тут у кожного племені може бути своя мова. І в підсумку у тебе одна країна з 15-ма різними мовами. Тому було ухвалено рішення зробити англійську як єдину державну і крапка.
І знову те ж саме - дуже не хотілось звідти їхати. Нереальна краса. Але вибору не було. Наш короткий відпочинок закінчився. На наступний день вранці ми виїзжали з Свакопмунда щоб продовжити нашу подорож та подивитись на наскельні малюнки гірського масиву Спіцкопп.