Я з самого дитинства люблю інженерію. Люблю розбирати речі і вивчати як вони працюють на базовому рівні. Як прості системи об’єднуються в складні і роблять неймовірне. Але навіть із мамою-мікробіологом, біологія і все, що з нею пов’язано, не викликала в мене жодного інтересу. До того моменту, як я почав читати Асю Казанцеву.

Хочу порадити її нову книжку “Мозг материален”. Вона чудово підійде тим, кому подобається розбиратися в структурі мозку, принципах його роботи і можливостях його “перепрошивки”. Ми завжди сприймаємо себе як щось суперскладне, непізнаване і таке, що не піддається поясненню. Але є люди-відщепенці - науковці, які відкидають усі міфи та намагаються зрозуміти як усе справді влаштовано. Можна сказати ця книжка дуже спрощена документація по роботі мозку.

Життя несправедливе, але якщо розуміти, як саме воно несправедливе, то цей маховик можна розкрутити в правильному напрямку

Ася, використовуючи реальні приклади і дослідження, розповідає як влаштований наш мозок. Якими частинами ми відчуваємо радість, смуток, страх. Чому амигдала завжди боїться, а прилегле ядро завжди радіє. Як насаджуючи фальшиві спогади про дитинство можна поліпшити життя людини. Чому спорт і активність корисні для мозку. Чому важливо висипатися і важливо спати скільки вимагає організм. Як вчені винайшли мишачу телепатію і де насправді “живе душа” (спойлер: не в серці). Чому у дитини набагато більше нейронних зв’язків, ніж у нобелівського лауреата. І що робить з нами закоханість (спойлер: змінюється функціональний стан мозку).

Уявіть роботу мозку у вигляді 100%-ої шкали. У міру прочитання ти розумієш, що відсоток, який ти усвідомлено можеш контролювати, падає. Виникає питання - а чи можеш ти дійсно на щось впливати? Чи є свідомість, або, цитата:

Ми - це сума активностей різних відділів нашого мозку, така ось ілюзія існування особистості. Міф про власну винятковість, що виник через складну організацію нервової діяльності.

У тексті часом трапляються складні моменти, але здебільшого книга написана простою і зрозумілою мовою. Вже якщо читаєш книгу про мозок, то будь-ласка напужуй його 🙂

Ось ще список цитат, які зачепили:

  • Кохання змінює функціональний стан мозку.
  • Це окремий випадок психологічного ефекту, який називається “самоздійснюване пророцтво”. Коли ми віримо, що реальність влаштована якимось чином, то ми поводимося так, нібито вона насправді так влаштована. І іноді вона справді прогинається під наші очікування.
  • Любов - це найкраща можлива мотивація, яка в нас тільки може бути. Вона робить нас безстрашними. Вона робить нас цілеспрямованими. Вона може зберігатись досить довго, щоб ми встигли досягти чогось осмисленого.
  • 15 хвилин помірної фізичної активності на день збільшують очікувану тривалість життя на три роки, а три години повільної ходьби на тиждень призводять до поліпшення робочої пам’яті та уваги на 35% порівняно з тими, хто ходить менше сорока хвилин.
  • Найбільше юних нейронів, по 400 на квадратний міліметр, було у мишей, які їли нормальну їжу і займалися спортом; по 300 - у тих, хто правильно харчувався, але мало рухався; близько 280, але без достовірних відмінностей від другої групи, - у мишей, які їли жирну їжу, але ходили доріжкою; і найменше, близько 200, - у найнещасніших тварин, товстих і малорухомих…
  • Андерс Ерікссон - той самий психолог, чиє дослідження студентів-скрипалів лягло в основу модної ідеї про 10 000 годин практики, які перетворять будь-яку людину на професіонала. Сам Ерікссон потім багато разів пояснював, що це середнє значення, до того ж для двадцятирічних виконавців (тобто їм доведеться ще багато практикуватися в дорослому житті), що практика буває різною. Але ідея так усім сподобалася, що її поширення було вже не зупинити.
  • Наші здібності до опрацювання інформації обмежені, але різко розширюються, якщо ми можемо опертися на якісь знання, які вже записані в довготривалій пам’яті.
  • Що більше знань, то більше знань.