У мене завжди були проблеми з приготуванням їжі. Це дуже круто коли чоловік вміє готувати! Але нажаль, це не моя парафія… Всі мої страви калорійні і роблятсья швидко, часто на шкоду смаку. Одного разу, ця моя погана звичка сприченила чимало клопоту.

Увечорі, після чудової прогулянки містом, я прийшов додому і вирішив собі розігріти їжу. Для того щоб швидко розігріти рис, я його зазвичай помішую, часто роблячи це не акуратно. У якийсь момент частина олії вихлюпнулась зі сковорідки й обережно стекла вниз. Я цього не помітив і пішов далі читати свою пошту.

Олія стекла на розпечену спіраль плити і почала диміти, в той час як я спокійно читав нові повідомлення. Уже за 15 секунд я відчув запах, який не віщував нічого доброго. Зайшовши на кухню, я побачив потік диму, який стрімко виходив від плити!

Важко передати емоції, які в той момент вирували у мене в голові. Вимкнути плиту! Відкрити всі вікна! Почати активне провітрювання квартири! Не проблема, якби це б сталось в Україні. Я б усе робив не поспішаючи і все більш продумано. Як не як, не вперше. А тут у мене пожежна сигналізація з водою. І не така як в Україні, а дійсно робоча сигналізація!

З думками: “Тільки б не врубилася, тільки б не врубилася…”,- я бігав по всій квартирі і відчиняв усі вікна. І тут на тобі. Кількість диму під стелею досягла критичної точки і сигналізація таки спрацювала! Вона почала вити з нестерпним писком, що ще більше давило на нерви. Вона завивала так, що мені здавалося, у моїй квартирі зараз зберуться всі мешканці мого будинку і його околиць. Вода так і не ввімкнулася, ймовірно через те, що не було полум’я.

За ідеєю, до мого будинку мав виїхати загін пожежників. Я одразу ж почав собі уявляти, як я буду пояснювати, звідки взявся дим: “Excuse me, sir. You know, I’m just trying to prepare my rice and…”. Було реально стрьомно чекати цих дядьків у себе вдома 🙂

Минуло 5 хвилин. Пожежників усе не було і сигналізація все не замовкала. Остаточно заспокоївшись, я сів вечеряти. Це треба було бачити. У квартирі стоїть виття, а я спокійно сиджу і їм рис, нібито так і має бути 🙂

Коли кількість диму значно зменшилась, сирена нарешті замовкла і у квартирі знову запанувала тиша й порядок. Уже потім я зрозумів, що це була не протипожежна сигналізація, а сигналізація задимлення. Основне її завдання - це попередити всіх мешканців, що у квартирі дим і потрібно звалювати. Але пожежники через її спрацьовування не виїжджають.

Кінець?

Гадаєте на цьому все й закінчилось? Спочатку я так теж думав. Але ввімкнувши повторно плиту, дим почав заново потихеньку заповнювати кухню. Е ні, я так більше не хочу. Легке чищення спіралі не дало результатів - дим однаково починав з’являтися під час увімкнення цієї зловісної комфорки.

— Ну нічого страшного! - подумав я - у мене ж є ще 3 комфорки!

І справді. Три спіралі, що залишилися, прекрасно працювали. І працювали б до останнього мого дня перебування в цій квартирі, якби не чайник і мої напади тупості.

Якось під час готування їжі, я поставив чайник на заляпану олією комфорку. Просто поставив, щоб він був під рукою. Після розігрівання їжі, я поставив чайник на іншу комфорку, і він почав диміти! Я переставив чайник, але він все одно димів! Та що ж це таке! Ні, на четвертій полюбому має бути все гаразд. Але ж ні! І там димить! У той момент мій мозок чомусь був відключений і він просто не міг здогадатися, що олія перебуває на дні чайника, а не на спіралях. У підсумку в мене було чотири димлячі спіралі…

Виходу не було - потрібно було чистити всю плиту. Після численних мук, спроб і помилок, я все таки знайшов правильний алгоритм чищення.

Беремо одну спіраль і відключаємо її від плити. Гарненько її чистимо і вставляємо назад. Вмикаємо спіраль на дуже малу потужність, даючи можливість згоріти маленьким залишкам олії. При цьому виділялася невелика кількість диму, який я усував за допомогою витяжки і всіх відкритих вікон.

Після майже двох годин роботи, я нарешті закінчив чищення плити. Попутно довелось віддраїти сковорідку і чайник. В результаті я зміг знову нормально харчуватись.